Белый паук. Семь лет в Тибете. Генрих Харрер

Генріх Харрер (6 липня 1912, Австро-Угорщина - 7 січня 2006, Австрія) - австрійський альпініст, мандрівник та письменник - людина дивовижної долі. Одразу після закінчення Грацького університету в 1938 році в складі Німецько-австрійської групи альпіністів він здійснив сходження на Північну стіну Ейгера в Швейцарських Альпах, що було одним з найбільших спортивних досягнень того часу. Всі учасники сходження залишилися живими, хоча ризик був дуже великим. Генріху Харреру не вдалося взяти участь у битвах Другої світової війни, Провидіння як би зберігало його для головних подій у житті - подорожі в Тибет та зустрічі з Далай-ламою XIV, неофіційним наставником і другом якого він став. У 1939 році Харрер відправився в Пакистан у складі німецької експедиції, метою якого став Нанга Парбат. Альпіністам не вдалося дійти до вершини, проте, вони проклали шлях по Діамирській стіні цієї гори. Після закінчення експедиції всі її члени були взяті в полон англійською колоніальною владою і відправлені у табір для військовополонених в Індії. 29 квітня 1944 року Харреру і ще трьом полоненим вдалося втекти. Проробивши величезний шлях через Гімалаї, Харрер і його друг, Петер Ауфшнайтер в 1946 році прибули в Лхасу. Харреру судждено було пробути в Тибеті сім років. Він став близьким другом і радником юного Далай-лами. Після захоплення Тибету китайськими військами в 1950 році Харрер повернувся в Австрію. Тут він написав свою знамениту книгу «Сім років в Тібеті».

В наступні роки він взяв участь у цілому ряді експедицій, здійснив декілька першопроходів на Алясці, в Африці та Океанії.

В Австрії він написав 23 книги, дві з яких - «Сім років в Тібеті» і «Білий павук» - були перекладені на більш ніж 50 мов.

Обкладинка: тверда

Сторінки: 424

Формат: 150 х 210 мм

Мова: російська